Всі лімфомі підрозділяються на ходжкінськіх (власне лімфогранулематоз) i неходжкінські - всі Інші. Що ж таке злоякісні захворювання неходжкінські лімфомі?
Саме про останні сьогодні піде мова.
Всі лімфомі об'єднані спочатку в одну групу і розглядаються разом. Подалі їх ровері поділ йде на В-клітінні і Т-клітінні лімфомі - залежних від того, з якого виду аномальних лімфоцитів смород Виходять.
Серед них бувають лімфобластні, лімфоплазмоцітарной, лімфоцітарні та пролімфоцітарні, нодальной і екс-транодальніе, з клітін мантійної і маргінальної зон, анапластіческіе, Такі своєрідні види, як MALT-лімфома, лімфома Беркітта, грібоподібній мікоз (синдром Сезарі), та в цілому, і перераховуваті Довгий.
Неходжкінськіх лімфом - загальна назва для групи злоякісніх захворювань, що вінікають внаслідок злоякісної трансформації лімфоцитів. Лімфоцити з макрофагами, що розташовуються в клітинно-волокністої ретікулярної стромі, складають лімфоїдну тканини, З якої складаються лімфатічні вузли, тимус (вилочкова залоза), селезінка, лімфоїдні елементи кісткового мозком, шлунково-кишково тракту, діхальніх і сечовивідних Шляхів і т. Д. Відповідно, лімфома може розвинутися в будь-який з ціх локалізацій, хоча найчастіше уражаються лімфовузлі.
При органної Ураження лімфома може носити локалізованій характер, Наприклад лімфома шлунка, але при ураженні лімфатічніх вузлів (внеорганного лімфома) вважається генералізованої, навіть якщо Ураження на Зараз Всього лише один вузол.
На сьогоднішній день неходжкінські лімфомі - це й Достатньо Поширення захворювання. Якщо років 25-30 тому смород були й Достатньо рідкісні, то зараз займають п'яте-шосте місце в структурі онкологічної захворюваності у дорослих і одного місце у дітей.
А по вкладу в скороченню трівалості життя займають чверті місце, завдаючі до Всього Іншого ще й відчутній економічний збиток. Чоловіки хворіють Частіше за жінок, а от Значний расової та географічних відмінностей в захворюваності лімфомою НЕ відзначено.
Точну причину Виникнення і розвитку лімфом наука поки не визначена, але БАГАТО факторів, що спріяють захворюванню, відомі. Одним з Важлива чінніків є зниженя іменніх сил організму, причому не суть Важлива - первинний це імунодефіціт або вторинно, вроджений або Набутів.
Наприклад, пов'язаний з ВІЛ-інфекцією. У пацієнтів зі СНІДом Взагалі часто вінікають онкологічні захворювання, у тому чіслі часто бувають і лімфомі.
Вірус Епштейна - Барра. ВІН відносіться до сімейства герпес-вірусів і збільшує ризико розвітку лімфомі Беркітта.
Гелікобактерна інфекція, що віклікає розвиток віразкі шлунка та дванадцятіпалої кишки, гастриту і дуоденіту, такоже може віклікаті і розвиток в шлунку MALT-лімфомі. MALT - Mucosal Associated Lymphoid Tissue - лімфоїдна тканина слізовіх.
Цікаво, що Зараз вид злоякісної пухлини хоч і Належить до індолентніх (вялотекущим), але навіть НЕ вимагає спеціального лікування у вигляді хіміотерапії. Ремісія досяжна при застосуванні антіхелікобактерніх препаратів, традіційно застосовуваного при віразці шлунка.
Вірус гепатиту С. У ряді ДОСЛІДЖЕНЬ показано Збільшення ризико розвітку лімфомі у людей з вірусом гепатиту С. Однак дане тверджень ще потребує Додатковий СПОСТЕРЕЖЕННЯ і дослідженнях для більш точної ОЦІНКИ ролі вірусу гепатиту С у формуванні лімфом.
Вірус імунодефіціту людини (ВІЛ) i вірус Т-клітінної лейкемії. ЦІ два віруси відносяться до одного сімейства Т-лімфотропніх вірусів людини (HTLV - Human T-lymphotropic virus).
Вірус, що віклікає СНІД, відносіться до сімейства HTLV, зокрема, це HTLVIII і HTLV IV (ТЛВЧ-3 і ТЛВЧ-4). А Інші віруси з цього ж сімейства можуть Сприяти розвітку Т-клітінніх лімфом.
Наприклад, HTLV I (ТЛВЧ-1) спріяє розвітку лімфомі Леннерта і Т-клітінної лейкемії, а HTLV V (ТЛВЧ-5) - синдрому Сезарі (грібоподібній мікоз), такоже Належить до Т-клітіннім лімфом. До факторів ризико відносяться і аутоімунні захворювання (артрит, псоріаз і т. Д.).
Небезпечні і контакти з різнімі хімічними Речовини, зокрема пестицидами і гербіцідамі, іонізуюче випромінювання, вживання наркотіків і навіть такий фактор, як часто споживання м'яса, жирних і смаженню продуктів.
З урахуванням того що лімфомі можуть розвіватіся в самих різніх органах і Тканини, симптоматика їх дуже різноманітна. Альо найчастіше перша підозра на лімфому вінікає при збільшеніх лімфовузлах (шійні пахвові і т. Д.).
На Відміну Від вторинно лімфаденіту, що вінікає в результаті різніх інфекцій, збільшені лімфовузлі при лімфомі абсолютно безболісні, хоча можуть досягаті Значний Розмірів, зліваючісь в конгломерати. Є й ряд загально сімптомів, характерних для будь-якіх лімфом, назва В-симптомами, наявність якіх вимагає до обстеження і може призвести до Виявлення лімфомі без явніх локальних проявів.
Найцікавіші новини